Технологии
Typography

Чотири великих компанії планують інвестувати мільярди доларів в ЦОД в Україні. Це реально?

Починаючи з серпня Мінціфри і Енергоатом підписали чотири меморандуму на будівництво дата-центрів - з Microsoft, українською компанією H2, технологічним холдингом Techiia і майнінговой компанією Bitfury. Загальний обсяг заявлених інвестицій - $ 2,2 млрд.

Чому Україна стала такою привабливою для інвесторів і що може перешкодити грандіозним планам? Редакція Liga.Tech розбиралася в питанні.

Кого і чому привертає Україна

На даний момент відомо про чотирьох масштабних проектах Цодов.

20 серпня українська компанія H2 підписала меморандум з НАЕК Енергоатом про будівництво обчислювального дата-центру при Запорізькій АЕС з обсягом інвестицій $ 700 млн. Атомна станція забезпечить дата-центру приміщення і електроенергію, а H2 - обчислювальний обладнання. Засновник компанії Андрій Жовнер в інтерв'ю Liga.net згадував, що співінвесторами H2 можуть стати австрійська компанія Yom Capital і норвезька NBT.

Схожий проект готує компанія Bitfury, яка 13 жовтня також підписала меморандум з НАЕК Енергоатом. У планах Bitfury - побудувати біля АЕС датацентри потужністю до 2 ГВт. Холдинг займається проектами в сфері блокчейна і криптовалюта і є одним з найбільших промислових Майнер за межами Китаю. Цілком ймовірно, потужність української атомної енергетики також будуть використовувати для Майнінг. Обсяг потенційних інвестицій сторони не озвучили.
Холдинг Techiia підписав меморандум з Міністерством цифровий трансформації 2 жовтня. Techiia планує використовувати потужності Запорізької АЕС для забезпечення роботи екотехнопарка в Новій Каховці. Його серцем повинен стати дата-центр з функцією зберігання, обробки даних і 3D-рендеринга потужністю 500 МВт. ЦОД дозволить максимально завантажити всі шість енергоблоків АЕС, зазначив заступник міністра цифровий трансформації Олександр Борняки.

Холдинг готовий почати перший етап будівництва в наступному році. Techiia планує залучити не менше $ 200 млн інвестицій з боку потенційних клієнтів. Вартість необхідного обладнання оцінюють в $ 1 млрд.

На базі ЦОД в Новій Каховці планують будувати цілу інфраструктуру: дороги, житло для працівників, Агроферма. Також в планах - створити в технопарку дослідні центри і лабораторії і навчати кадри в Херсонській області. Під проект вже купили 90 га землі.

Керуючий партнер холдингу Techiia Юрій Лазебник каже, що ЦОД буде цікавий насамперед іноземним компаніям, яким потрібні потужності для кіновиробництва, навчання нейромереж, Майнінг і т.д. Але не виключає, що серед клієнтів ЦОД буде і український бізнес.

Ще одна компанія, яка готова будувати свою IT-інфраструктуру в Україні - Microsoft. 2 жовтня IT-гігант і Мінціфри анонсували меморандум про намір співпраці. За інформацією Мінціфри, в Україні повинні з'явитися дата-центри Microsoft Azure. Хмарний сервіс Microsoft Azure - один з найбільш використовуваних в світі (поступається тільки Amazon Web Services). Azure пропонує користувачам готові технології в сфері ІІ, Big Data, інтернету речей і управління даними.

Поки сторони не розголошують деталей запланованої співпраці. Незрозуміло також, хто саме буде інвестувати $ 500 млн, про які говорять в міністерстві. Сама Microsoft в максимально обтічному прес-релізі розповіла про "вираженні наміри розглянути можливість розвитку співпраці".

Звідки візьмуться реальні клієнти

З чого раптом американському бізнесу цікавитися Україною? Чому стоять напівпорожніми дата-центр "Парковий" та інші, а Нова Каховка раптом стане новою Північною Європою для Marvel, Netflix, Disney і інших?

Лазебник з Techiia вірить в силу нетворкінгу. Холдинг співпрацює з Amazon і Twitch, проводить ділові зустрічі з режисерами Голлівуду. "Ми надаємо IT-послуги багатьом голлівудським студіям. Для нас не питання прийти до них і сказати, що це можна робити в Україні", - говорить він.

У Microsoft - інша історія. У компанії є мережа з десятків дата-центрів по всьому світу, де зберігаються дані користувачів Azure. Більшість з них зосереджені в Західній Європі, США та розвинених країнах Азії.

Карта дата-центров Microsoft

Їх кількість і географія зростає: ростуть потреби клієнтів в даних, компанія виходить на нові ринки. Найближчим часом ЦОДи повинні з'явитися в Ізраїлі, Польщі та Катарі. Розташування дата-центрів впливає на швидкість доступу клієнтів до даних: чим ближче ЦОД, тим менше часу потрібно на доступ. Важливими є й законодавчі нюанси: в деяких юрисдикціях є обмеження на зберігання даних користувачів за кордоном, особливо державних і банківських даних.

Керівник проектів з дата-центрами з боку Мінціфри Антон Мельник пояснює: стратегія Microsoft - заходити в нові країни першою серед конкурентів і щільно співпрацювати з державою. У сусідній Польщі Microsoft стала партнером Національного хмарного оператора для будівництва найбільшого європейського дата-центру. Щось подібне польської історії в Мінціфри обіцяють і у нас.

Що може завадити хмарним планам

Здавалося б, мільярдні проекти ідеально лягають на українські реалії. В Україні є дешевий інтернет, хороша база IT-фахівців, надлишок енергії. Зокрема, в Запорізькій області великі проблеми з перевиробництвом електроенергії, через що ЗАЕС доводиться зупиняти енергоблоки.

Проблему посилило бурхливий розвиток зеленої енергетики і скорочення промислового виробництва через епідемію COVID-19. Міністерство енергетики навіть пропонувало створити в регіоні майнінговий центр.

Але якщо у H2 немає перешкод для реалізації задуманого (компанія розмістить своє обладнання на території АЕС і не буде закуповувати електрику), в проекті з Azure м'яч на стороні Microsoft, то у випадку з проектом Techiia є одна заковика.

За словами Лазебникова, перспектива будівництва ЦОД залежить від прийняття законопроекту №3199. Він дозволяє комерційним компаніям укладати довгострокові договори з АЕС на покупку електроенергії (зараз це можна робити на строк до року). Поки доля проекту туманна.

9 жовтня профільний комітет не проголосував за його подачу в парламент.
Але Мінціфри і Techiia не втрачають надії. Навіть без підтримки комітету закон подаватимуть в ВРУ. Chief Public Engagement Officer холдингу Techiia Маріанна Коніна каже, що компанія буде чекати винесення законопроекту на друге читання, перш ніж почати будівництво дата-центру і залучати зарубіжних інвесторів.

"Для нас дуже важливо прийняття законопроекту, який дозволяє укладати тривалі контракти з державними підприємствами на енергопостачання", - пояснює Конина.

У Мінціфри запевняють, що Україна зможе конкурувати з такими країнами, як Данія, Ісландія, Норвегія, Нідерланди, де багато IT-компанії розміщують свої дата-центри. В Україні їм буде дешевше і простіше масштабироваться, вважає Мельник.

За його словами, проекти з Microsoft і Techiia допоможуть залучити в країну IT-гігантів на кшталт Apple, Facebook, Google і Amazon. Але тільки після прийняття законопроекту №3199. "Він - базовий, важливий для розвитку галузі", - пояснює Мельник.

Необхідна законодавча зміна можна реалізувати за допомогою постанови уряду, вважає заступник міністра енергетики України Юрій Бойко.

Зарегистрируйтесь через нашу бесплатную службу подписки по электронной почте, чтобы получать уведомления о появлении новой информации.
Реклама